Добра чарівниця - Леся Воронина 

/до 60-річчя від дня народження письменниці/ 

Пам'ятка-бесіда для дітей молодшого шкільного віку

…треба писати так, щоб дитині було цікаво дізнатися,

що ж станеться з героями далі, і щоб та дитина

просто не могла відірватися від книжки,

аж поки її не дочитає.

Леся Воронина

 

Юний друже!

Сучасна українська дитяча письменниця, з якою ми хочемо тебе познайомити, є однією з найвідоміших в Україні. Її твори активно видають, транслюють по радіо, друкують у журналах, вони перемагають у конкурсах. Багато видань письменниці є у нашій бібліотеці, тож ми сподіваємось, що ти неодмінно захочеш їх прочитати, якщо не зробив цього раніше.

 

Леся Воронина (справжнє ім’я Олена Анастасіївна Воронина) народилася 21 березня 1955 року у м. Києві. Тато Лесі – художник-реставратор, мама багато років працювала у видавництві «Дніпро», була хорошим редактором, перекладала з німецької й французької мов. Та найбільший вплив на дівчинку мала старша сестра Таня – незаперечний авторитет і найближча людина.

 

Як зізнавалась письменниця, вона ніколи не була зразковою слухняною дівчинкою, а більше схожою на хлопчика – уміла давати здачі, у шість років навчилася кататися на ковзанах і на лижах, мріяла про двоколісний велосипед і ненавиділа будь-яку несправедливість і насильство. Коли дівчинку досить рано віддали до дитсадка, зустріч з чужим, часто жорстоким світом дорослих виробила у неї безпомилкове уміння визначати людей з першого погляду – хто насправді добрий, а хто тільки прикидається, кому можна розповісти почуті у дворі моторошні історії.

 

Вигадувати свої фантастично-пригодницькі історії та «лякачки» Леся почала ще в дитячому садочку. Вони якось самі собою складалися у неї в голові. А ще дівчинка уміла дуже весело і цікаво розповідати їх спочатку у садочку, потім у школі. А коли її запитували, ким вона хоче стати, коли виросте, відповідала: «Дитячим письменником або Аркадієм Райкіним». Тобі, мабуть, не відоме це прізвище, а колись це був чи не найвідоміший артист, який неперевершено грав гумористичні сценки.

 

Після закінчення школи Леся Воронина навчалась на заочному відділі філологічного факультету Київського університету. За роки навчання встигла попрацювати кур'єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах.

 

З 1987 до 1991 року працювала редактором відділу літератури та мистецтва журналу «Україна».

 

Багато років Леся Воронина була головним редактором дитячого журналу «Соняшник», під псевдонімом Гаврило Гава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з'являлися на сторінках журналу.

2011 року очолила дитяче видавництво «Прудкий равлик». Така назва видавництва зовсім не випадкова, оскільки письменниця по-особливому любить равликів і навіть має вдома величезну колекцію цих слимаків у малюнках, кераміці, склі, дереві…


А ще письменниця дуже любить подорожувати: автостопом, байдарками, потягами, літаками, верблюдами й віслюками. 2010 року вона видала книгу «У пошуках ОҐОПОҐО : (нотатки навколосвітньої мандрівниці)», у якій розповіла дорослим читачам захоплюючі історії своїх подорожей.

 

Леся Воронина є автором та ведучою програм на Радіо Культура, членом Спілки письменників України, членом Асоціації Українських письменників. Серед відзнак письменниці – лауреат Всеукраїнської акції «Книжка року» (2004); лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (2005); лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» (2006); лауреат конкурсу «Книжка року ВВС» (2008) та багато інших.


Леся Воронина почала писати казки завдяки своєму синові Євгену. Йому першому вона розповідала неймовірні, вигадливі і дотепні історії. «Це був серіал, який я переповідала щовечора. Так він змусив мене придумувати все нові і нові історії», - згадувала письменниця. Тож, пропонуємо і тобі познайомитись з розповідями веселої і доброї казкарки Лесі Ворониної. 

Воронина Л. Хлюсь та інші / Л. Воронина; худож. К. Штанко. – К.: Грані - Т, 2010. – 56 с.: ілюстр.


До книги увійшли три оповідання, в яких багато загадкових персонажів – водяник Хлюсь, білі жаби – прибульці з іншої планети, домашні улюбленці папуга Антось та кіт Кузьма. Яскраві ілюстрації художниці Катерини Штанко допоможуть тобі насолодитись чарівною атмосферою книги. 

Воронина Л. Прибулець з Країни нямликів / Л. Воронина; худож. К. Білетіна. – 3-тє вид., без змін. – К.: Грані-Т, 2012. – 136 с.: ілюстр. – (Сучасна дитяча проза).


Ця книга змусить тебе по-іншому дивитись на звичну

манну кашу. Леся Воронина розповість казкову історію про те, як каша може робити дива. У книзі ти познайомишся з кумедними мешканцями Країни нямликів, які можуть поміститись у дитячій кишені. Продовження казкових оповідей з цими героями можна прочитати у книзі 

Воронина Л. Нямлик і балакуча квіточка / Л. Воронина; худож. К. Білетіна. – К.: Грані-Т, 2008. – 136 с.: ілюстр. – (Сучасна дитяча проза).


Тут ти знову зустрінеш Олянку та нямлика Буцика, з якими побуваєш на Святі Великої Ложки, приборкаєш привида Здичавілого Сантехніка та переживеш ще чимало карколомних пригод.

Наступна книга письменниці стала переможцем конкурсу Книга року ВВС-2012: 

Воронина Л. Таємне Товариство Боягузів, або засіб

від переляку № 9 : пригодницька повість / Л. Воронина; мал. С. Храпова. – Вінниця: Теза, 2011. – 121 с.: ілюстр.

Це спроба пояснити, що боягузтва потрібно позбуватися. Герой твору Клим Джура має побороти свій страх, а мимохіть і порятувати планету. У повісті Землю атакують прибульці з чужої Галактики – підступні і хижі Синьоморди, яким вельми до смаку наші комахи. Климові в його боротьбі з космічними варварами допомагають інші члени Таємного Товариства Боягузів – Жук і Заєць. Але в центрі Товариства – супербабуся Соломія.

 

Якщо тобі сподобаються ці книги, неодмінно прочитай інші твори Лесі Ворониної – фантастичну повість «Таємниця пурпурової Планети», серію детективів про Суперагента 000 та інші.

Підготувала провідний бібліограф С. М. Молчанова

27.02.2015